Астрід Ліндгрен – Малий і Карлсон, що живе на даху Posted on by / 0 Comment Хоч діти й знали, що це лише Карлсон, завинений у простирадло, їм усе-таки стало трохи лячно, а Йофа заходився несамовито гавкати.
Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ Posted on by / 0 Comment І наче й дивно йому, нащо люди так жарко живуть, наче й лячно йому, нащо круг нього такий гуркіт, підвозять вагонетки з мульдами, завальна машина повертається, гуде під ногами залізний поміст, робітник, насунувши спеціальні окуляри на очі, заглядає до печі.
Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені Posted on by / 0 Comment quot; "А тобі не лячно, чоловіче, що такий велетенський павук повсякчас висить над головою?" "А я його не бачу.
ВДОВИЧЕНКО Галина – Тамдевін Posted on by / 0 Comment – згадати лячно… Розказати?… Марiйка струсонула над мискою iз зiбраним посудом шмату, якою стирала зi столу, сiла до мене, стишила голос.
ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці Posted on by / 0 Comment – Це я… А мені, знаєш, уже навіть лячно стало, що ми не знайдемо один одного… На твоєму скафандрі наче якісь шершаві нарости, –
Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею Posted on by / 0 Comment Наче знає про тебе все, навіть те, що самій тобі іще невідомо, наче прозирає так далеко і глибоко, аж лячно стає… І чомусь уявилось безмежне поле, курява на би^ тому шляху, війнуло терпким полиновим вітром… “Бачу: прослався путь, в мареві далина.
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії Posted on by / 0 Comment Їй зробилося лячно, розпачливо і пусто, вона, не одягаючись, пішла на кухню, однозначно загнану під євроремонт, пити каву.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Микитася, котрий трохи лячно зустрічає її запитливий погляд, бо жінка ця вдачі крутої і не терпить ніякого свавільства, особливо по алкогольній лінії: береже Марія Казимирівна серце свого чоловіка та добробут родини.
