НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Тi могоричi були такi, що часом всi: i молодi, й старi студенти, i постриженi в ченцi – все те лягало покотом на помостi й спало там до другого дня. … Вони всi держали пости: грека звали нехристом, українцiв – ляхами, а слов'ян – турками. … Я її ляп по руцi! … Тi пружини пiдiймали її вгору, нiби ляльку.