ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті
Але лікарів було обмаль, а ще менше медсестер, тож марними були їхні прохання: „Поможіть!” Їхні очі не бачили нічого – ні себе, ні інших. … Іноді траплялися безіменні трупи, і тоді рухи лікарів ставала повільнішими. … Завдяки зусиллю лікарів (а може, міцному здоров’ю) Аяко не загинула й незабаром фізично одужає.