Результати пошуку слова: Лі

ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє

Posted on by / 0 Comment

Книга перша Розділ I Наприкінці літа того року ми квартирували в селі, у будинку, з якого ген за річкою та розлогою рівниною видно було гори. … Священик був молодий і легко червонів; він носив таку саму форму, як усі ми, тільки над лівою нагрудною кишенею його сірого френча був нашитий темно-червоний оксамитовий хрест.

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2

Posted on by / 0 Comment

– вигукнув Арагорн, вихоплюючи меча, і кинувся до лісу. … Друзі обережно розсунули гілля ліщини, вийшли на галявину і застигли, вражені: сльози текли по обличчю Арагорна; сам цього не помічаючи, він все міцніше стискав нерухому руку Боромира. … Незабаром прибережні ліси залишилися далеко внизу.

Науково-практичний коментар Кримінального Кодексу України

Posted on by / 0 Comment

територією України є суша, води, надра, повітряний простір, що обмежені лінією і вертикальною поверхнею, що проходить по цій лінії і є державним кордоном України. … територіальні прибережні морські води шириною 12 морських миль від лінії найбільшого відпливу (морська миля дорівнює 1853 м).

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

І князь по лініях його тіла, по рухах рук і нахилу собачої голови може судити про ступінь значності того, до кою Вінтер підходить. … А дивна істота ходить по парку, грізно, зловісно стягнувши широкі брови на зелені очі й поклацуючи пальцем правої руки по долоні лівої, — … Труда знизує лівим плечем, розуміється, вона цілком певна.

КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій

Posted on by / 0 Comment

БРОКА Перекладено за виданням: Works of J Fenimore Cooper, Volume one, New Iork, 1891 РОЗДІЛ І Є насолода в пущі лісовій, І радість є на березі безкраїм, І музика, коли гримить прибій Та в небо хвилями жбурляє. … Інакше неможливо пояснити тієї солідності, якою вже встигли обрости американські літописи.

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

Не минуло й ста літ, як велика Київська держава розпалась на кілька десятків, а далі — й сотень князівств. … Заволодівши південними степами, Батий через кілька років рушив із великими ордами на теперішню Лівобережну Україну й, спустошивши Переяславське та Чернігівське князівства, року 1240-го підступив до Києва.

ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб»

Posted on by / 0 Comment

Ось-ось цей спокій порушать рвучкі пориви вітру, і на землю впадуть важкі краплини, передвісники літньої зливи. … Марко порівнявся з нею і побачив, що то була дівчина приблизно його літ. … Через той пісок він і приїхав сюди на ціле літо разом із дочкою. … Біля бочок стояв високий літній чоловік.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

Спочатку, як увійти, вони траплялися лише з лівого боку, проте трохи далі гість бачив двері вже обабіч. … Найкращі кімнати були, звісно, ті, котрі з лівого боку (як увійдеш), адже тільки вони мали вікна, глибоко посаджені круглі вікна, які дивилися на гобітів садочок та на луки, що потроху спускалися ген аж до самої річки.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

Двоє людей, забутих усіма й нікому непотрібних, серед чужого міста намагаються перемогти агонію, з останніх сил балянсуючи над прірвою загибелі… Власне, намагається перемогти один, а другий уже готовий – лише непритомно мотає головою, переступивши вже однією ногою демаркаційну лінію між буттям і небуттям, між світлом і тьмою.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Наче й природа повернулась на десять літ назад, щоб рушити заново вже іншою, ліпшою дорогою. … Після цього вони заглиблювалися в політику, затіваючи не перший і не останній «біг до моря»,[2] а я, понудившись, поки не показувалося сонце, нишком задкував до сіней – і до хлопців, ліпити снігову бабу.