Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment Лукія засвітила свічку й поставила на стіл, а Яким, розвязуючи клунок, тихенько заспівав: “Та виріс я в наймитах в неволі, Та не було долі ніколи, Та гей!… Ой виріс я в наймитах в дорозі, При чужому возі в дорозі, Та гей!… Та чужії вози мажучи, Та чужії воли пасучи, Та гей!… —
