Skip to content Він її ще міцніше пригортав, поки вона, випручавши руку, не мазнула його по виду… Тоді він випустив. …
Мазанок було всього, може, хат з п’ять, а то все – землянки при самій землі, як могилки, повіддималися. …
і той слухав, а ці «мазепи» – …
– Мазепи! …
Не так її, як її «мазепи», без котрого вона ступня не ступить. Може, тому, що була в тяжi, а може, i тому, що її мазун Володько вернувся сяючим, нiби вiн переродився. …
Напекла я, що могла – мазуркiв на маслi, курочку (тут Одарка сякає у запаску носа i витирає очi). …
Як мазнув, зволоч… Але й я його цiльнув… Аж пiдскочив i сiв. …
А Володько як пiдскочить, як мазне Фона. і тремтіння це тривало довго, може, й цілу годину або й увесь рік, художник ніяк не зважувався покласти мазок; він, певно, забув про пензель і про палітру, і про все на світі. …
Настане час і народ, і ми, і ви разом із нами, з партією, бо ви — теж партія, збере мазанину Завади і спалить на попіл… 