Skip to content I далi, коли красива, затишна, велична хаща (дуби, подумав я – тiєї пори я зовсiм не знався на американських деревах) зайшлась вiдзиватись зеленим вiдлунням на гладкий бiг машини, й раптом обiч, пiщана, оторочена папроттю стежка глянула на нас, перш нiж майнути в хащу, я проказав, що ми – & 