Заїздити

заїзди́ти – дієслово недоконаного виду (заїжджати) Інфінітив заїзди́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа заїзді́мо, заїзді́м 2 особа заїзди́ заїзді́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа заїзди́тиму заїзди́тимемо, заїзди…

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Майже щодня почав заїжджати граф Адольф, хоча чомусь принцеса зовсі!м його не приймала. Є досить багато важніших за посмішечки речей, ради яких треба не тільки до Штабу заїжджати, але й у саме пекло поїхати, коли це треба. І чого ради заїжджати?

Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка

Ївга і тут мудро зробила: що пани у городі грошей їм надавали, вона на весілля не дала усіх прогуляти, а як відпили весілля, вона і прийнялась знов з Левком за господарство: стали вп’ять до них люди заїжджати, завелася усячина, і пішло у них дуже гаразд.

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Мій ГорбМаявецький, окрім моєї справи, мав ще декілька й інших, про які взявся клопотатися в СанктПетербурзі, і тому він, маючи потребу заїжджати в інші міста, поїхав осібно, а для мене підшукав візника і згодив його довезти мене до СанктПетербурга за умовлену плату.