БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

А кума, весела й одчайдушна Тетяна, Максимова сестра в третіх, молода вдова, голосиста співачка на всіх весіллях і бесідах та щира плакальниця на похоронах, налила чарку, повну-повну по вінця, підійшла до Максима, пригубила її й, обвівши поглядом столи від краю до краю, простягла йому: –

СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів

Глибока неприємна ум’ятина під індикаторним кільцем – це коли корабель знагла підкинуло й завалило на бік, аж кіберпілот образився, і Максимові довелося спішно перехопити управління, і зазубень біля правої зіниці – це десятьма секундами пізніше, коли корабель поклало на ніс і він осліп на одне око.

СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський

Щодня приходив вiн до Олексiя Максимовича, i один одному щиро звiряли вони свої дiла i мрiї. Та Олексiй Максимович все поглядав крiзь вiкно в садок – чи не повертається з прогулянки Михайло Михайлович. Спинився нерiшуче, та Олексiй Максимович уже обняв його за плечi, пiдводив ближче до стола.

ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут

Ніякі Максимові докази про трудності дороги, про небезпеки на становищі, про силу й лютість звіра не могли переконати її. Слухаючи Максимових слів, вона чула, що його батько стається для неї таким близьким, таким мов рідним чоловіком, немов вона вік жила під його батьківською опікою.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

пекла ненавистю до всього, що гнітило або перечило, не давало робити, як нам хочеться, як нам задумається… Живі картини з позадавнього-давна виступали в хлоп’ячій голові: Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгар-діяшити… З ким же його?.. Не кому, як не Максимові… Кому насміятись над ким?

Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.

Зліз я з воза, вхожу на подвіря, мене зустрічають два хлопчики; питаюсь, чи тут мешкає Іван Максимович С. сумно промовив Іван Максимович; — Я сів, а Іван Максимович подивився у другу кімнату і, звертаючись до мене, сказав: — Я довго не важився послати з тюрми до нашого доброго Івана Максимовича.