Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ Posted on by / 0 Comment І коли дзвінким реготом ( чи іржанням лошатка?) озвався до мене повержений ідол Велесів, покликуючи в безтурботні весняні гаї отроцтва, побачив я перед собою осяяні свічами двері церкви святого Ілії, що постали просто з туману, і манили, кликали теплом і затишком, єдиним серед суцільного туманного баговиння.
о.Франц Гаттлер КРИВАВА НЕЗАБУДКА Хресна дорога Спасителя Упорядник Posted on by / 0 Comment Пригадай собі, з якою вони любов’ю манили до себе грішників і відпускали гріхи, як проганяли бісів, оздоровляли хворих, потішали вірних учасників.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment Остап відчував, що стіни навколо манили їх, заводячи у невідому пастку.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада Posted on by / 0 Comment То приступали, то одступали; то розмахувались з усеї сили, що аж шабля свище; то знов один одного тілько манили, а самі чигали, як би рубонути да й закінчити зразу.
СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський Posted on by / 0 Comment Коцюбинського обдавало тонким запахом її духiв, слiпили її разючо-бiлi, виплеканi зуби, напiвзаплющенi очi манили.
Борис Грінченко – Під тихими вербами Posted on by / 0 Comment Поки було треба, щоб він за їх у громаді галасував, дак вони манили всякими обіцянками-цяцянками, а тепер дак і жданиками годуйся, здобрій тим, що «перечасуй»!
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment Як училище закінчила з золотою медаллю (медаль ця вродилася тут же, на веранді, експромтом) і які їй добрі місця пропонували, манили в столицю, аж у той центральний Червоний Хрест, що з медикаментами та продуктами і в Індію, і на край світу літає, де тільки спалахне епідемія або станеться землетрус…
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Posted on by / 0 Comment Всі його прагнення, скуті колись її величчю, якої він ніби дорівнявся, тепер прокинулись ще міцніші й манили його, поривали.
На уходах – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Як їх вели через місто, зараз сходилися з усіх боків купці, яких дуже манили зріст і кремезність невільників.
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Відчув інстинктом, що се могло статися одиноким способом успокоєння розбурханої молодої душі… Поля розкривалися чимраз більше перед ним і манили своїм тужливим смутком, мов у вічність.
