Результати пошуку слова: Манір

ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців

Posted on by / 0 Comment

Підстрибувала попільничка, зроблена на манір калоші з червоним написом «Треугольник», і склянка цокнулася з карафкою. … Навпроти, в будиночку, побудованому на манір готичної башти, містилося посольство крихітної держави. … верхівки їхні були зігнуті на манір баранячих рогів. … Таким маніром обидва опинились на вулиці.

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Posted on by / 0 Comment

Зрозумівши, що пан полковник тут, вони, притихнуть і, як годиться, підвівшись з своїх місць, почнуть маніритися: і усміхаються до нього, втираються хусточками і, хоч воно й ні до чого, на все кланяються, поки його ясновельможність не зволить сісти й майже наказом не посадить їх.

КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій

Posted on by / 0 Comment

–  Делавари часто згадували ім’я «Джудіт», хоча й вимовляли його на свій манір. … Однак, поглянувши на мокасин, я б одразу сказав, чи зроблено його на делаварський манір. … таку маніру поведінки дівчина запозичила в дружини генерала за подібних, хоч і мирних обставин. 

Олесь Гончар – Берег Любові

Posted on by / 0 Comment

Не хочу поверхових, манірних, понад міру практичних, не хочу безмрійних!.. … Міг би подумати, що гра, манірність, якби менше тебе знав. … На русалчин манір. … Незабаром з'явився й Сашко: на саме подвір'я в'їхав велосипедом, вкотився хвацько, на манір велогонщика, —

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

заперечила Тамара манірно. … Щоб змінити цей настрій, вона жваво, майже на манір тієї японочки защебетала, як ще школяркою мріяла, щоб у неї закохався льотчик, високий юнак із сусідньої вулиці, що приїздив із свого небесного полку до матері у відпустку.

БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів

Posted on by / 0 Comment

Вони раз по раз пірнали та випірнали неймовірно спритно і таким самим маніром – пірнаючи, випірнаючи й розбризкуючи воду (літати-бо вони не вміли) – … Коси в них були чорні, мов вороняче крило, але не довгі, а короткі й кучеряві, хоч і не скручувалися на манір баранячої вовни.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

Праворуч, поряд з цією парою, йшла якась, видно, багата й манірна панна. … — відповіла на це манірна панна, сполохано озираючись кругом і поспішаючи назад до майданчика, де починали спалахувати різноколірні ліхтарі. … — з жахом спитала манірна панна, коли він поквап-но відійшов.

УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії

Posted on by / 0 Comment

Здавалося, він знав її веснянкуватою рудою дівчиною, з яскравими очима, з врівноваженими, зовсім не манірними рухами; знав її батьків, з важкими руками колгоспників, хитрими очима дрібних завидників та злодіїв. … спитала вона і дістала повільним, трохи манірним жестом, що зовсім не личив снігуроньці, сигарету з кишені і підпалила.

Остап Вишня – Усмішки, фейлетони, гуморески

Posted on by / 0 Comment

–  Може, може… Тільки ж остогидло вже мені «чудеса» проробляти на манір п’ятьох хлібин з п’ятьма таранями. … І побачив таку картину: перед репродуктором стоїть кумова мама (сімдесят три їй), підібгала спідничинку на манір трусиків, держиться за стільця і підскакує: –