Манір Posted on by / 0 Comment мані́р – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний мані́р мані́ри родовий мані́ра мані́рів давальний мані́рові, мані́ру мані́рам знахідний мані́ра мані́рів орудний мані́ром мані́рами місцевий на/у мані́рові, мані́рі на/у мані́рах кличний мані́ре мані́ри [розм.]
Манера Posted on by / 0 Comment мане́ра – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний мане́ра мане́ри родовий мане́ри мане́р давальний мане́рі мане́рам знахідний мане́ру мане́ри орудний мане́рою мане́рами місцевий на/у мане́рі на/у мане́рах кличний мане́ро* мане́ри*
Манат Posted on by / 0 Comment мана́т – іменник чоловічого роду (грошова одиниця Азербайджану та Туркменистану) відмінок однина множина називний мана́т мана́ти родовий мана́та мана́тів давальний мана́ту, мана́тові мана́там знахідний мана́т мана́ти орудний мана́том мана́тами місцевий на/у мана́ті на/у мана́тах кличний мана́те* мана́ти*
Манор Posted on by / 0 Comment мано́р – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний мано́р мано́ри родовий мано́ра мано́рів давальний мано́ру, мано́рові мано́рам знахідний мано́р мано́ри орудний мано́ром мано́рами місцевий на/у мано́рі на/у мано́рах кличний мано́ре* мано́ри*
Мандруватися Posted on by / 0 Comment мандрува́вся, мандрува́всь мандрува́лися, мандрува́лись жін. … мандрува́лася, мандрува́лась сер. … мандрува́лося, мандрува́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник мандрува́вшись
Маніра Posted on by / 0 Comment мані́ра – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний мані́ра мані́ри родовий мані́ри мані́р давальний мані́рі мані́рам знахідний мані́ру мані́р орудний мані́рою мані́рами місцевий на/у мані́рі на/у мані́рах кличний мані́ро мані́ри
