Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
А що потрібувала поживи для розбудженого раз материнського чуття, тож стала чи не другою матір’ю для малої Тетянки, бо з часом стала Тетянка ніби її власною дитиною, і вона заспокоїлася, призабула власну свою дитину. … З щирої материнської душі. … прошептали знов материні уста, і вона вернулася в хату.