Результати пошуку слова: Мати
КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться
перехрестилась мати на ікону. … – Ой лихо мені,- вдарила мати в долоні.- Та дивіться, люди добрі, що воно скоїлося з дівчиною?! … Мати й дочка лишилися самі. … Не встиг витягти відра води, як підбігла мати. … Почувши це, мати заплакала ще дужче, заголосила: – … Мати підняла голову, глянула на нього.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі
Мати ще не раз стрічатиме його на ріднім порозі. … Студент, уявіть собі, теж мусить їсти і мати штани… Все. … У пам'яті спливла Сосонка і мати. … – Ти приготуй щось, Марусю, бо, може, хлопці з бригади зайдуть чи так хто… А ти, сину, в кооперацію збігай… вина червоного купи, а білої – мати в Маланки візьме….
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Зрадів, що мати така невимірне гарна, а ще більше, що покарання вдасться уникнути. … Мати ж і оком на нього не кинула, нещасного й малого, в майці й трусах, отут, у цьому сірому прочілі, тож він гукнув до неї тихенько, ледь розтуляючи вуста. … Чи не твоя це мати? … Мати була засмучена, і на очах у неї висіли розсвічені сонцем сльози.
Кафка, Франц – ПЕРЕВТІЛЕННЯ
— почувся голос: це була мати. … Мабуть, крізь дерев'яні двері зміна в Грегоровому голосі була непомітна, бо мати заспокоїлась і, човгаючи капцями, відійшла, Але ця коротка розмова звернула увагу всієї сім'ї на те, що Грегор чомусь і досі вдома, тож через хвилину в інші двері постукав уже батько — легенько, проте кулаком.
ШТЕПА Павло – Московство
Доки не матимемо справжньої історії справжньої Московщини, доки не знищимо московські МІФИ, не зірвемо облудні личини – доти Московщина перемагатиме навіть сильніші за себе держави й народи. … Треба мати доступ до московських архівів та великих книгозбірень. … писав цареві: «Мати землю на власність – це протиприродний злочин.
БОЙЧУК Богдан – Краєвиди підглядника
Моя мати недолюблювала мене. … Мати зворушилася, і з її очей покотилися сльози. … Звідти моя заплакана мати забрала мене додому. … Моя мати була дуже гарна жінка: висока, струнка, з великими карими очима та довгою чорною косою на плечах. … А найкраща-таки була її усмішка, хоча мати дуже рідко усміхалася до мене.