ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ
або виходить на поріг, або дивиться через фіранку у вікно і легенько, потайки, перед обличчям собі махає до мене пальчиками, щоб ті, хто в хаті, не помітили. … Тоді вона махає мені білим рученям, ховається на піч і засинає. … Я став коліньми на мішки — попереду і світлі фар махали руками Василі, Силка та Обора.