Результати пошуку слова: Мен

Мення

Posted on by / 0 Comment

ме́ння – іменник середнього роду (імення) відмінок однина множина називний ме́ння ме́ння родовий ме́ння мень давальний ме́нню ме́нням знахідний ме́ння ме́ння орудний ме́нням ме́ннями місцевий на/у ме́нні, ме́нню на/у ме́ннях кличний ме́ння* ме́ння* [діал.]

Олесь Гончар – Циклон

Posted on by / 0 Comment

— Досить з мене. … в печінках вони мені. … Та ви розумієте, що він мені нестерпний? … Манера його мені до душі. … Дедалі менше трюкацтва, яким хлопець захоплювався один час. … — Не кажіть мені про Полісся. … Все виразніше проступає крізь мжичку, іде узбережжям, і мені одразу стає якось тепліше, відрадніше на душі.

Менгір

Posted on by / 0 Comment

менгі́р – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний менгі́р менгі́ри родовий менгі́ра менгі́рів давальний менгі́ру, менгі́рові менгі́рам знахідний менгі́р менгі́ри орудний менгі́ром менгі́рами місцевий на/у менгі́рі на/у менгі́рах кличний менгі́ре* менгі́ри*

Меніск

Posted on by / 0 Comment

мені́ск – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний мені́ск мені́ски родовий мені́ска мені́сків давальний мені́ску, мені́скові мені́скам знахідний мені́ск мені́ски орудний мені́ском мені́сками місцевий на/у мені́ску на/у мені́сках кличний мені́ску* мені́ски*

Менует

Posted on by / 0 Comment

менуе́т – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний менуе́т менуе́ти родовий менуе́ту менуе́тів давальний менуе́ту, менуе́тові менуе́там знахідний менуе́т менуе́ти орудний менуе́том менуе́тами місцевий на/у менуе́ті на/у менуе́тах кличний менуе́те* менуе́ти*

КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель

Posted on by / 0 Comment

– Поглянь, Маку, в мене аж рукавичка тріснула! … – Тільки зала, як на мене, надто розкішна,- зауважила Мод.- Хотілося б, щоб вона була затишніша. … – скрикнула Мод з перебільшеним жахом і відступила від балюстради.- Не лякай мене! … Він забуває про мене ще частіше, ніж колись. … Він у мене спокою не матиме, ні години!