| менінгі́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | менінгі́тний | менінгі́тна | менінгі́тне | менінгі́тні |
| родовий | менінгі́тного | менінгі́тної | менінгі́тного | менінгі́тних |
| давальний | менінгі́тному | менінгі́тній | менінгі́тному | менінгі́тним |
| знахідний | менінгі́тний, менінгі́тного | менінгі́тну | менінгі́тне | менінгі́тні, менінгі́тних |
| орудний | менінгі́тним | менінгі́тною | менінгі́тним | менінгі́тними |
| місцевий | на/у менінгі́тному, менінгі́тнім | на/у менінгі́тній | на/у менінгі́тному, менінгі́тнім | на/у менінгі́тних |