Результати пошуку слова: Мен

Та що мені з моєї науки, з моєї лаціни,— каже Тачйнський,— хиба з гусьми та з телятами буду по лаціні говорити… … Але маєте, куме, діти, то може і їм із вашої науки дістанеться, а у мене Бог дітей не дав, ні від першої, ні від другої жінки… … У мене дві дочки, вже й процвілі трохи, а нічого їм не трафляється.

Знаючи звичку Жароха діставати мене серед ночі, перевіряючи, певно, бойову готовність, я вже давно тримав «червоного» під подушкою. … Щось настільки серйозне, що мій любий Жарох навіть забув прочитати мені лекцію про шкідливість впливу алкоголю на молодий організм. … Сьогодні о сьомій будь у мене.

їй на честь солодкі вірші скласти звелено мені, Славословити волосся, вії славити рясні, Лали вуст, зубів кристали, щільно зімкнуті й тісні. … Дай, мій розуме, для мене сил, цим намірам покірних, Щоб явити Таріелу поміч в злигоднях незмірних, Славить трьох героїв сяйних, мов раби ті,- в дружбі вірних.

Важко описати, як він був збентежений, що турбує мене так пізно. … Високий, охайно зачесаний, бездоганний джентльмен, він всміхався мені доброю усмішкою, а мій служник допомагав йому скинути плащ з такою міною, що ніхто б не вгадав, приємно йому чи неприємно гостя роздягати.

Я люблю, як ти розкриваєш свої вiї, прижурений житнiй цвiт, я люблю, як ти довiрливо дивишся на мене очима волошки i озиваєшся косою у лузi, перепiлкою в полi. … зiтхнула мати й подивилась на мене. … Тодi мати говорила їй: "Вiдiйди, хворобо, у нетрi, в болота, у безвiсть, бо менi треба дiлечко робити".

Він нічого не додав до цього, але ми з ним завжди розуміли один одного з півслова і мені ясно було, що він має на думці набагато більше. … Поведінка людини може ґрунтуватися на засадах твердих, як камінь, чи хлипких, як твань, але часом настає Й така мить, коли мене вже не обходить, на чому вона ґрунтується.

Думка (“Нащо мені чорні брови…”) … Чого мені тяжко, чого мені нудно…” “ … Заворожи мені, волхве…” Гоголю “Не завидуй багатому…” “ … (“Чи ти мене,боже милий…”) … (“Боже, спаси,суди мене…”) … “Мені однаково, чи буду…” IV. … NN (“Мені тринадцятий минало”) “ … Якби мені черевики…” “ … Породила мене мати…” “

Він не знав, куди подіти шапку, й уже засовував її до кишені, але його супутник забрав її так спокійно і просто, що хлопець відчув до нього вдячність і подумав: «Він розуміє мене. … – Стривайте, Артуре,- мовив він, намагаючись приховати своє збентеження жартівливим тоном.- Це трохи забагато для мене – так одразу.

– Мені кортить зажити пригод у чужих землях, і я стаю моряком Мандри завжди були – та й досі є – моя пристрасть, радість серця, світло життя мого. … Правда, мої ноги ще не зміцніли, тож мені довелося потерпати, повзаючи на чотирьох і збиваючи собі пухкі колінця. … Щоправда, вони частенько з мене жартували, але без лихого наміру.

–  Господи, як не хочеться мені йти в той банк, – … часом в класах така смердота, що в мене аж голова морочиться. … «Може, він вийде в садок погуляти; може, я побачусь з ним, поговорю, докінчимо почате вчора змагання, що так зацікавило мене», – … –  Не люблю я таких грізних гострих очей: такі очі мені не уподобні, –