Skip to content
Наркіс мій справді палиться, розпалюючись вугіллям любові, ревнуючи, рветься, мечеться й мучиться, ласкаво дбає, печеться і мовить усіма мовами, але не про багато що, не про порожнє що, але о собі, про себе і в себе.
…питва та їства, сумна і голодна, лежала Й думала тільки, чи смерті умкне її син бездоганний, 790] Чи від руки женихів отих високодумних загине, Наче зацькований лев, що мечеться поміж мисливців, Бачачи з жахом, як швидко підступне їх вужчає коло, Так хвилювалась вона, поки сон не прилинув солодкий, –
