ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга
Однак Миколу не брали ні переляк, ні радість, він застережливо звів руку: – … усе це потоком радості ринуло в душу, змітаючи все, що відмежовувало від світу, що заважало злитись із його барвами та розчинитись у звуках… Отож лама уважно подивився на Миколу, але начальник експедиції звівся й подякував за гостинність.