Результати пошуку слова: Мила
МЕДНІКОВА Марина – Зірка, або терористка
Я бачила в їдальні: а) завгоспа Пожара Петра Ничипоровича, він сварився з прибиральницями за відра й ганчірки; бе) дієтсестру Король Валентину Валентинівну, вона бігла з кухні, знову полаялася з посудницею; ве) Травку, вона підлогу мила… – … Яка травка мила підлогу? … Зечка тицьнула Зірці в долоню кавалок мила.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
– Гафійко, мила ти дівчинко, встань же. … Вона мила в безпосередності і висока в помислах… Давай штовхати! … Мила дівчина. … – Після цього й чарка не мила. … «Мила Вандзю, – … Досить створити приємність, як стара мила комедія. … Мила його розчулилась і до зайця поставила на скриню наповнену пляшку без шийки.
КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться
Наталю, доню мила. … Тільки вона йому й мила. … – Ой тіточко мила. … Жодна дівчина йому не мила. … На спітнілі кінські хребти осідала густа пилюга, з-під хомутів та посторонків падали клапті мила. … – Соню, мила! … А тим шляхом, мила дівчино, і не можна. … – Ото й добре, ото й розумно, мила дівчинко, –
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі
Він примітив, що майнула в серці діви мисль несміла, І, упавши на коліна, так сказав їй: «Діво мила! … Ми виховувались вкупі – я й дочка царева мила; Був мов ясний промінь сонця блиск її лиця і тіла. … Втратив розум я, зустрівши погляд твій, о діво мила! … Йди ж тепер, вертай до сонця, вже твоя чекає мила».