НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена Posted on by / 0 Comment Я ладен милуватись її граціозною постаттю, ладен дивитись, як вітер вихає довгою амазонкою, розкидає її хвильками по блискучому баскому коні,- все це виходить гарно, але… любити дівчину в тій позі не можу.
Журнал Сучасність 1961 – 1991 Posted on by / 0 Comment Тож умилостивись, змилосердися, бо Тобі належить милувати й спасати.
Остап Вишня – Мисливські усмішки Posted on by / 0 Comment Ви потихеньку пливтимете i милуватиметеся чудесними краєвидами: лiворуч зеленiтимуть заливнi луки, – … Звичайно, не можна милувати таких птахiв, як деякi кiбцi, щулiки, як сiра ворона i т.
Володимир Дрозд – Катастрофа Posted on by / 0 Comment Але хто з нас не полюбляє милуватися своєю тінню в очах ближнього? … Коли хочеш милуватися собою, вдало підбери тло.
Семен Скляренко – Володимир Posted on by / 0 Comment як міг не радіти і не милуватись світом князь Володимир! … він може карати й милувати, давати людям життя і забирати його в них, він пише переложний закон, якого й сам не може змінити.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment Щоправда, венеціанські посли вже розхвалили той носик на всю Європу, і ввійде він в історію як «носик Роксолани», але хто ж стане милуватися ним у цій землі, де жінку сприймають одразу всю, як ріку, як гору, як ниву.
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment Відчула себе відразу вільною, повернувся до неї світ дитячих захоплень, охоче мандрувала тепер по безмежній землі, не переймаючись тим, куди їде й що покидає, могла милуватися квітами й травами, збирати листя й торішні жолуді, допитуватися в Журини, чи то не чеберяйчики ховаються під жолудевими шапочками.
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден Posted on by / 0 Comment Мартін до болю гостро відчував несказанну красу світу і жалкував, що Рут не може милуватися цією красою разом з ним.
Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея Posted on by / 0 Comment Він — прекрасне бездумне створіння, яке мусить бути з нами завжди: і взимку, коли ми не маємо квіток, щоб милуватись ними, і влітку, коли ми потребуємо чогось, що остудило б мозок.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Відчуватиме тоді справжній спокій, первозданний та щирий, знову почне милуватися на світ, повний сонця, птаства й людей. … Але могла заспокоїтися хоч би на позір: сиділи плече в плече із ним у цьому саду і дивилися на західне небо; могла милуватися чудовими барвами, котрі гасли й народжувалися.
