Відригнутися Posted on by / 0 Comment відригну́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив відригну́тися, відригну́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа відригне́ться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Відпрагнутися Posted on by / 0 Comment відпра́гнутися – дієслово доконаного виду Інфінітив відпра́гнутися, відпра́гнутись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа відпра́гнеться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Пощасливити Posted on by / 0 Comment пощасли́вити – дієслово доконаного виду (пощастити) Інфінітив пощасли́вити однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа пощасли́вить МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Перемеженитися Posted on by / 0 Comment перемеже́нитися – дієслово доконаного виду (обійтися) Інфінітив перемеже́нитися, перемеже́нитись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа перемеже́ниться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Спосудитися Posted on by / 0 Comment спосу́дитися – дієслово доконаного виду (пощастити) Інфінітив спосу́дитися, спосу́дитись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа спосу́диться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Розвиднитися Posted on by / 0 Comment розви́днитися1 – дієслово доконаного виду (світати) Інфінітив розви́днитися, розви́днитись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа розви́дниться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Осмеркнути Posted on by / 0 Comment осме́ркнути – дієслово доконаного виду (посутеніти, стемніти) Інфінітив осме́ркнути однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа осме́ркне МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Обутритися Posted on by / 0 Comment обу́тритися – дієслово доконаного виду (розвиднітися) Інфінітив обу́тритися, обу́тритись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа обу́триться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Навкучитися Posted on by / 0 Comment навку́читися – дієслово доконаного виду (набриднути) Інфінітив навку́читися, навку́читись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа навку́читься МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Зумітися Posted on by / 0 Comment зумі́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив зумі́тися, зумі́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа зумі́ється МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
