Завиднітися Posted on by / 0 Comment завидні́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив завидні́тися, завидні́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа завидні́ється МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Забур’янити Posted on by / 0 Comment забур'я́нити – дієслово доконаного виду Інфінітив забур'я́нити однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа забур'я́нить МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Забайдужитися Posted on by / 0 Comment забайду́житися – дієслово доконаного виду Інфінітив забайду́житися, забайду́житись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа забайду́житься МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Забагнутися Posted on by / 0 Comment забагну́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив забагну́тися, забагну́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа забагне́ться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Зітхнутися Posted on by / 0 Comment зітхну́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив зітхну́тися, зітхну́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа зітхне́ться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Гикнутися Posted on by / 0 Comment гикну́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив гикну́тися, гикну́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа гикне́ться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Вчутися Posted on by / 0 Comment вчу́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив вчу́тися, вчу́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа вчу́ється МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Випогодитися Posted on by / 0 Comment ви́погодитися – дієслово доконаного виду Інфінітив ви́погодитися, ви́погодитись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа ви́погодиться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Вигодинитися Posted on by / 0 Comment ви́годинитися – дієслово доконаного виду Інфінітив ви́годинитися, ви́годинитись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа ви́годиниться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Відхотітися Posted on by / 0 Comment відхоті́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив відхоті́тися, відхоті́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа відхо́четься МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
