РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик
Вона повільно підносила до невидимих губ червоний вуглик, робила вдих, і сріблястий дим на якусь мить заповнював увесь контур, ніби зсередини обмальовуючи тіло. … – Вогник миттю полетів у кущі й там згас. … Удень тут усе не так… Вона клацнула запальничкою, й на мить я побачив напівколо щоки та блиск чорної зіниці.