ГОМЕР – Одіссея
10] В гавань мандрівці ввійшли, з корабля тою ж миттю вітрило Вверх потягнули і, ставши на якорі, вийшли на берег. … Потім, коли там удосталь свої вже натішили очі, Митись пішли вони в гладко обтесану, чисту купелю. … Так він промовив, і інші лихої послухали ради, Міх розв’язали, й вітри усі вирвались миттю на волю!