ГОМЕР – Іліада
346] Мовби осінній Борей, що дощами зволожену ниву 347] Сушить раптово на радість тому, хто її обробляє, – … 20] Хоч на тобі навіть сам я помстився б, якби моя сила!» 21] Мовивши так, до міста він вирушив, повен одваги, 22] Мовби із повозом кінь, що в гонах бере нагороду, 23] Ледве землі доторкаючись, легко летить по рівнині, –