Результати пошуку слова: Мовби
БАРКА Василь – Жовтий князь
Густо-брунаті поверхнею, вони – без звичайної о прозору, їх мовби щось випинало зсередини в тверду застиглість, як часом буває в відважних осіб, холодних нервами. … Бігши, вони обнюхували бур'янці і колії; часом на мить придержували лапу, а потім знов пришвидшували, мовби пам'ятаючи про якийсь обов'язок свій.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада
Про іншії речі клопочеться він із старим Шрамом, про іншії речі широко розмовляє, а її мовби нема йому й на світі. … Почав Кирило Тур збирати зброю да, щоб заспокоїти паніматку, що мовбито в його на думці нема нічого смутного, ідучи мимо вікон, завів козацьку пісню повним да розлогим голосом: Ой, коню мій, коню!
Кобилянська Ольга – Нiоба
В мене, за обов’язками фаху, мало часу, i бiдний слiпий живе мовби пiд шкляною вазою. … Але в той час, коли ти мiг бути врятований, i боровся проти розлуки з твоею недолею, мовби проти смерти, вiн лежав сам, безпомiчний, у великому чужому мiстi, мов та мурашка, i боровся з недугою, далеко вiд батька й матери.