ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР Posted on by / 0 Comment Як ужаришся, під фурми голову підставиш, обіллєшся і, мокрий весь, знов до роботи… … Гілки дерев мокро блищали, зволожені по-весняному.
Володимир Дрозд – Катастрофа Posted on by / 0 Comment — Татко хоче нам шийку звернути, татко ще не вміє на ручках нас тримати, а ми зовсім мокрі, подай нам, татку, сухенькі пелюшечки, — … — Пробачте, в мене мокрі…
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment синій на виду, обліплений мокрими пасмами власного волосся, він ніби от от мав звернути каламутні, як рештки молока на денці чашки, очі прямісінько на неї, і в ту мить, опечена до кісток несвітським, крижаним холодом, —
КОСТЕНКО Ліна – Збірка віршів Posted on by / 0 Comment Мокрі ниви, і порожній шлях… … І юнаки, верткі від мімікрії, вже перешиті на новий фасон,– хто зна од чого очі щось мокріють, і сниться їм якийсь забутий сон… Пливли ми ввечері лиманом Пливли ми ввечері лиманом.
Дуглас АДАМС – ПУТІВНИК ПО ГАЛАКТИЦІ ДЛЯ КОСМОТУРИСТІВ Posted on by / 0 Comment МОКРИЙ, ВІН ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА ГРІЗНУ ЗБРОЮ У РУКОПАШНОМУ ПОЄДИНКУ. … На дотик він нагадував мокру гуму.
ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Збірка Posted on by / 0 Comment Не хочете, не їште, але хоч під дощем не мокніть. … Такою є тепер наша молода національна інтелігенція…” Напестивши доста, студент взяв її за олі сідниці і увійшов прутнем до мокрої від води і насолоди розкішниці… Вони покохалися під водою, у залі очікування.
Перинатологія. Підручник Posted on by / 0 Comment Сурфактант також допомагає «відлипанню» мокротиння і мукоциліарному кліренсу; він належить до групи неімунних опсонинів, має антистафілококову і антипневмококову активність, стимулює макрофагальну реакцію легень.
ВЕЛЛС Герберт Джордж – Машина часу Posted on by / 0 Comment Збагнувши, що так далі мокнути безглуздо, я встав і оглянувся довкола. … Мокрі від дощу, вони яскраво вилискували проти сонця, а на виступах стін я помітив купки білих градин, які ще не розтанули.
ДОВЖЕНКО Олександр Петрович – Воля до життя Posted on by / 0 Comment Він стояв у дверях у самій білизні, в мокрих од крові та гною бинтах і весь у холодному поту.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment І там теж отак коні тягнуть батареї, вгрузаючи по коліна в чорнозем… Ось такі вони – пітні, мокрі, блискучі, в моргулях божевільне напнятих м'яз. … Піт по його чолі і по щоках стікав і капав з мочки вуха на сіру суху землю, роблячи її мокрою й чорною.