Skip to content ЖИТТЯ I Коли за лiсом зав'яне молодик, там десь, на степах, над озиминою, цвiт стелиться, а вiн зав'яне – в оселях сутенiє, розливаються цебра синяви – тихої, блiдої, i вмирають каганцi. …
Згадала газети, батьковi цигарки й подумала: це темне життя, а хотiлося свiтлого, молодого, як молодик.