ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
– Зате морда благородна! … в той отвір і висувалася жахка брудна цапина морда. … морда його поступово тратила лагідність, вже гарчав несамовито, вже дивилися на нього страшні його ікла. … Його морда була все ще сумна. … Лев дивився на нього так само незмигно, і його добродушна морда ще більше нагадала йому про сонячну дорогу до Мотрі.