ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
– Вже уявив нас за цією вітриною!-вигукнув він.-3 одного боку ми, з другого – море. … Гарно було думати, дивлячись на море, на абстрактну гіллячку за вікном, відчуваючи водночас, що ти не сам, що коло тебе ще люди, доброзичливі, спокійні, гарні, розумні, хоч і не позбавлені якихось там вад чи слабостей.