Результати пошуку слова: Море

ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті

Posted on by / 0 Comment

Частину неба вкривало імлисте червонясте сяйво (годі сказати, яке – денне чи нічне), але й вона здавалося яскравішою за темно-синє, точніше, попелясте море. … Та хто знає, що це було – море чи річка. … Вічне море без жодної хвилі, вічний острів з безлистими деревами. … На виднокрузі з’являється місто, а згодом – море.

Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка

Posted on by / 0 Comment

Дніпром на море випливали, Та й купецьким суднам християнським пільги не давали; Християн-купців, як і невірних турків, пліндрували, А награбивши турецького немов добра, гуляли. … Завтра будемо єднати Козаків охочих, І полинемо з вітрами На безкрає море, І поробимось панами, І забудем горе.

Осип Назарук – Роксоляна

Posted on by / 0 Comment

Тут, близько Перекопу, пригадала собі, що її бабуня оповідала їй про море: “На морю,— говорила їй,— не такі риби, як у нас. … Більше Настуня нічого не знала про море. … Море! … Море!” — … Бо море на кождого робить глибоке вражіння, все одно, чи він свобідний, чи в кайданах. … Понад морем сумно лине Ключ відлетних журавлів.

Сьєрра-Морена

Posted on by / 0 Comment

Сьє́рра-Море́на – іменник жіночого роду (гори в Іспанії) відмінок однина множина називний Сьє́рра-Море́на родовий Сьє́рра-Море́ни давальний Сьє́рра-Море́ні знахідний Сьє́рра-Море́ну орудний Сьє́рра-Море́ною місцевий на/у Сьє́рра-Море́ні кличний Сьє́рра-Море́но*

ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО

Posted on by / 0 Comment

КРОКОДИЛ, ЯКИЙ ГІРКО ПЛАКАВ Хто це хлюпочеться у воді, аж весела луна ген за море котиться? … Він летів над синім морем і надимав паруси на рибальських човнах. … МОРЕ Хлопчик з розгону стрибнув у хвилю. … І Море хлюпнуло в берег: – … – А ти мілієш, моє Море! … – нетерпляче хвилювалося Море.- Ріки повертаються до мене!..

Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ

Posted on by / 0 Comment

— Коло нашої Дофінівки море собі грає, старий батько Мусій Половець у бінокль видивляється, чи не йде скумбрія, пам’ятаєш, ти й бінокль з турецького фронту привіз?» Андрій розстебнув на грудях френч і підніс високо вгору поранену руку, ніби гукаючи своїм болем на поміч, а це він тамував кров з пораненої руки.

ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ – ФІЛОСОФІЯ СКОВОРОДИ

Posted on by / 0 Comment

І Тік пише, «що инше є плоди та квіти, ліс, скелі та море, тварини та люди, аніж повні значіння знаки та цифри, якими вічна творча сила написала свої думки та виклала їх». « … Он представляет море с берегом, с котраго летит на другую сторону моря ласточка, с надписью: зимою нет здесь для меня покою» (269).