Результати пошуку слова: Мор

РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи

Posted on by / 0 Comment

Служив у морській піхоті. … Коли ти втік з дому і добровольцем записався в морську піхоту. … * Нарешті хворобливий морок забуття розсіявся перед владним наступом свідомості, і Честер розплющив очі. … Милуюся річками й озерами, зеленаво-голубими хвилями морів і океанів. … До будинку вела посипана морським піском доріжка.

СЦІБОРСЬКИЙ Микола – Націократія

Posted on by / 0 Comment

Так повільно віру, мораль і дух минулого заступала зроджена нею матеріалістична розрахунковість нової доби. … Віру, абсолют, дух і мораль минулого заступили – скептичність, умовність і матеріалістична розрахунковість нової доби. … втратила свій колишній духовий зміст, свою мораль і творчу філософію.

ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут

Posted on by / 0 Comment

Але Тугар Вовк ставав чимраз більше понурий, чоло його морщилося, і очі з виразом давно здержуваного гніву звернулися на Максима. … Озеро було під опікою Морани, богині смерті. … За те розлютилася Морана, бо вона не любить нічого живого, і закляла царя велетнів у отсей камінь.

ДОВЖЕНКО Олександр Петрович – Зачарована Десна

Posted on by / 0 Comment

А соняшника, а маку, бурякiв, лободи, укропу, моркви! …  Погулявши коло бджiл i наївшись огiркових пуп'янкiв, натрапив я на моркву. … Бiльш за все чомусь любив я моркву. … Тут ми з Пiратом i кинулись до моркви. … Гичка велика, а сама морквина дрiбненька, бiла i зовсiм не солодка.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами

Posted on by / 0 Comment

Хіба ж ти не примітив, як я на тебе моргала й очима, і бровами? … –  Коли ж ти моргала? … –  Я й примітив, як ти моргнула носом на мене, але мені здалось, що тебе муха вкусила за ніс, – … Леонід Семенович, що сидів з веслом проти неї, вловив той пильний погляд і, по своєму сільському звичаю, трохи не моргнув на Ватю по-парубоцькій.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого

Posted on by / 0 Comment

З човна показалася сонна вусата, мов у моржа, голова, клiпнула на здивованого юнака закислими очицями й сердито сказала: – … За тi мiсяцi, що вiн лежав у госпiталi й не бував надворi, вiн якось ослаб, i тепер в нього наморочилась голова навiть тодi, коли вiн уперше вдихнув свiжого морозяного повiтря.

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Поля його батька граничили з полями Василя, були вироблені й добрі, і на них колисалися рік-річно препишні збіжжя, мов золотисте море. … Неначе зіштивніле13[13] море, простерлася земля з полудня на захід, і лише з одної сторони темнівся ліс. … І не мордує нікого, і не ріже, а мучиться, як той, що лежить у крові!

Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності

Posted on by / 0 Comment

Морально чи там ситуаційно. … Чи був тоді в Скрипайці той поцілунок, чи ні, але моральна зверхність однаково належала Єньці. … Судна по морю ширяють. … Може, мене там не знають – море не річка, не ручаї… … А труби морські чиї? … І небу, і суші, й морю, й для машин, і моторів… … Взагалі моральний бік справи…

ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному

Posted on by / 0 Comment

Відтак розплющилися Єреміїні очі, напрочуд ясні й чисті – зелена вода між засніжених берегів; брат Матвій замотав головою, проганяючи мороку. … Тільки Єремія нерушно стовбичив на своєму місці, очі його розплющились і були наче зів'яла трава, на яку падає перший сильний мороз, а вуста глумливо стулилися.

КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ

Posted on by / 0 Comment

Чужа душа – то тихе море сліз. … Кажуть, десь далеко за лиманом море є – одним лицем вода. … Кажуть, море – синє і зелене, більше за Дніпро і за Дунай. … Запливти – і цяточкою стати, ген за обрій – в морі по вуста. … Вміє море взяти й поховати, ні труни не треба, ні хреста. … А над морем,- там же ні ворони, лиш до хвилі чайка припада.