КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ Posted on by / 0 Comment Нічної птиці моторошний зойк і чорний сум лубенської дороги.
ЯЧЕЙКІН Юрій – Бiблiйнi пригоди на небi i на землi Posted on by / 0 Comment Пiзнiше цю легендарну подiю так довго переоповiдали i з такими неймовiрними подробицями, що вона перетворилася в мiф про страхiтливий лабiринт, де вхiд с, а виходу нема, i де в похмурих закапелках никас моторошний, кровососний Монстр.
МАТІОС Марія – Нація Posted on by / 0 Comment Відтак невістка чи то сіла, чи то приклеїлася до підлоги, проте за мить схопилася й вилетіла в сіни так нагло, що застряглу, очевидно, в горлянці трубку старий, таки більше схожий на мару, ніж на живого чоловіка, висмикував звідти довше, ніж моторошний жіночий крик розтинав порожнє вранішнє подвір'я.
ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів Posted on by / 0 Comment Зелені сутінки, здавалось, прогнали всі страхіття галявини, а разом з ними і моторошний гуркіт барабана.
ЛЕМ Станіслав – Соляріс Posted on by / 0 Comment Я підхопився з постелі, але мене раптом скував такий моторошний страх, що ноги піді мною підломились.
Крістоф Рансмайр – Останній світ Posted on by / 0 Comment Аж коли він стяг із хлопчика сорочечку і з темної різаної рани потекла кров, усі, хто стояв у темряві досить близько й заціпеніло спостерігав цю сцену, почули, як різник застогнав, почули вже зовсім інший, спотворений болем голос, такий самий чужий і моторошний, як скигління скаліченої Філомели.
МАЙН Томас Рид – Вершник без голови Posted on by / 0 Comment І справді, той моторошний звук видав не хто інший, як Фелім О’Нійл.
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment І такий моторошний страх, дикий, непоясненний, раптом охопив Ягнича спросоння, —
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Posted on by / 0 Comment Легкий і моторошний дрож торкнувся його серця, коли з’явилася йому думка, що це, власне, є путь до смерті, яка непохитним фінішем стоїть у різноманітності людських шляхів.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Сама дитяча душа вихоплювалася криком з грудей у той моторошний простір, в безмовність, до тих затоплених журавлів, від яких не сподівалася відгуку…