Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Вона пригадує вчорашню ніч на шляху і високу мужню постать Дмитра. … — Достойними будьте високого звання… Ростіть великими, мужніми, правдивими, красивими. … Вона перша сколихнула ясну вечірню прохолоду, молодий порив підхопив пісню на крила і покотив у ліси, і, наче луна, її почали наздоганяти мужні затверділі голоси.