Результати пошуку слова: Музика
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа
– А хіба ж їй легше буде, як випхнемо з музиками та танцями? … Не здобріють же вони бучними весіллями та музиками. … І їй хотілось вийтя до вінця не одинокою, а з веселими подругами, з музиками, з проводом гостей. … – Зятьок таки попіклувався музиками. … Одна музика, читання улюблених авторів та молитва до бога, і всі мої забавки й радощі.
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко
Звідусіль лилася солодка музика дудок, а при ній підносилися високі й чудові жіночі голоси, які витинали веснянок. … А музика дудок лунала, а музика заливалася несамовито і, здавалося, звуки самі ставали мімічними танцівливими тінями, а може, яворовими людьми, а може, образами тих дивних чаклунських дівчат.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
З музиками та забавою. … Якщо Олексине обличчя прояснювалось, музика тут же підхоплювала нас і несла в казку. … Та ми не раз захоплювали його з сліпим лірником чи вуличним музикою, коли він вищупував на скрипці якусь мелодію, а стрічний музикант у відповідь, як давно очікуваній людині, щось йому довірливо нашіптував під вухом.
Ольга Кобилянська – Царiвна
Цей урядник хвалився – так оповiдав вуйко – що його жiнка, за якою саме тепер «обглядаеться», мусить бути не лиш гарна, багата й освiчена, але й музикальна, бо вiн не «пожертвуеться» кому-небудь! … що вiн був з тих славних угорських циганiв-музикантiв, межи котрими стрiчаеться не раз справжнiх князiв щодо багатства!
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
Я особисто виважую, якщо можна так сказати, вагу поезії током крові: якщо почуте або ж прочитане не вибухло в кожній моїй клітині або ж не заморозило з ніг до голови, або, як музика, не навіяло спомину або настрою, або ж не примусило замислитися… … Уявляєте глухого музиканта, який вслуховується у клекіт трудового дня?
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху
Я бачу, як музика вас облагороджує і окрилює. … Це ж і її якийсь музикант, – … Сідалковський усіх Айстриних залицяльників називав «музикантами», – … Айстра… Тільки її він, здається, любив по-справжньому, хоч і не міг пов’язати з нею свою долю: мав занадто вразливу натуру, аби підбирати недоїдки зі столу шпіцбергенського «музиканта».