Результати пошуку слова: Мур-Мур
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
«Прощай, мамо, не горюй, на прощання сина поцілуй», а їй, матері, аж мурашки пробігають по тілу від того, що ці випадково, наче жартома кинуті сином слова вже лунають над колоною крилатою піснею, могутнім прощальним криком юнацьких сердець. … Пахкає під ногами холодна пилюка, муром темніє вподовж шляху гущавінь посадки.