ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань Posted on by / 0 Comment Та мусіли жити, бо оба були спервовіку самі-одні на весь світ. … Певно, що мусіли звикати.
МАТІОС Марія – Нація Posted on by / 0 Comment Точно, тиснула була би йому плечі, та й ноги мусів би згинати в труні. … Отамо-о коло клубу мусів або сам убитися, або дітей із школи бити на смерть.
Біблія – Старий заповіт Posted on by / 0 Comment 20 І сходив увесь Ізраїль до филистимлян гострити кожен свого плуга, і заступа свого, і сокиру свою, і серпа свого, 21 коли тупилися вістря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли сходити, щоб направити вістря рожна.
100 найвідоміших образів української міфології Posted on by / 0 Comment Повідав один чоловік, що їздив до млина і мусів заночувати. … як мусі в меду”, “
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Він їх поставив, як лунку, у величезну, незбагненну мережу природи, і кожен мусів би заповнювати свою лунку медом. … Федір спинився і звів голову, і Полікарп мусів нетерпляче потупцювати коло нього, поки той наслухається співу.
ДМИТРО БАГАЛІЙ – Історія Слобідської України Posted on by / 0 Comment Гетьман аж мусів поїхати до Москви, щоб оправити себе від ворогів — сотника Розсохи й інших.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment Селаброс любив її шию, задивився на ту лебедину шию й… недоброхіть мусів вернутись слідком за Бородавкіною, забувши й за діло. … Навроцька мусіла вволити їх волю.
ТАРАСЮК Галина – Покоївка Posted on by / 0 Comment Він повертається рівно о дванадцятій ночі, і вона, ця корова, його чекає, вибігає на терасу, як принцеса з фільму: пусі-мусі, ах яка любов, яка любов-ф-ф!
Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ… Posted on by / 0 Comment Письменники України – жертви сталінських репресій” за редакцією Олекси Мусієнка. … з порога смерті… Письменники України – жертви сталінських репресій” в “Літературній Україні” від N14 до кінця 1991 року за редакцією Олекси Мусієнка.
Тарас Григорович Шевченко – Княгиня Posted on by / 0 Comment Совгир-сліпий зразу почав був пручатися, та мусів уступитися перед силою закону і, склавши всю свою мізерію до одної торби, закинув її за плечі, взяв патерицю в одну руку, а зшиток з синього паперу з сковородинськими псальмами, чи то віршами, в другу, та й помандрував собі шукати іншої школи.
