Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Над бульваром повисла безвуха, лиса голова місяця й розгублено посміхається. … – Лежу в ліжку й дивлюсь на стіну, на якій застиг смертельно-блідий промінь місяця. … І в ту ж мить у мої очі б'є світло місяця. … На лиці та на грудях мені лежить мертве світло місяця. … Беру подушку, перекладаю знов на другий бік і лягаю спиною до місяця.