…звідки забраними в голову химерами, і тепер, коли обман викрився, ніколи більше їй не знати тої чистої, нічим не скаламученої радости буяння, якою звикла втішатися насамоті, —
Ця згадка про зброю лежала б там, як спогад далекого дитинства, вона освітлила б і зогріла смерть насамоті та передсмертний останній біль. Він не мав права на смерть, він мусив нести своє закривавлене тіло крізь потік часу до ночі, прийняти всі муки, крім смертної, важко було боротися насамоті і не сміти вмерти.
– Я хочу побалакати з ним насамоті! Не маєте права й ви зустрічатися з ним насамоті, навіть для того, щоб донести йому правила нашого співжиття. – Найгірше, коли людина опиняється насамоті». «
відповіла Лукія, хоч їй, сердешній, дуже треба було спокою, чи принаймнінасамоті побути. Корнет, зоставшись насамоті, пройшовсь разів зо два по хаті й спинився біля колиски. Не клич нікого, побудь зо мною насамоті: я тобі всю правду, щиру правду кажу; і коли є в тебе хоч іскра почуття, ти пробачиш мені!
У дні диспутів, якими таке рясне було моє життя, я знаходжу потрібні слова не зразу, а вже після бою, десь насамоті, встромивши голову в подушку. А потім, вже насамоті, подивився на небо, як Чабан у «Колючому дроті», і подумав про сина й про все. У такий день не можна бути насамоті. Тихо плакала вонанасамоті по своєму Василю.
Акула вскочив до директорської каюти, але, вздрівши там капітана, хотів був вислизнути… Однак Кріпс затримав його і дав знак Браунові залишити їх насамоті.
Вона неуважно попрощалася з моїм батьком, сіла в фаетон і поїхала, а батько залишився насамоті, серед жахливої, глухої хуліганської ночі з шаленими бурями в душі.
Зосталися ми тепер з вами насамоті. Незабаром трапилася й нагода прочитати насамоті Зосиного листа, саме коли Ничипір Федорович, як звичайно, відпочивав на пасіці по обіді.