Skip to content
Єсть багато людей, і статечних, і значних, що залицяються на тебе, да не хотілось би мені оддавать тебе в руки сивому дідові: зв'ялить тебе, ревнуючи, як вітер билину в полі. …
– Запряжи,- каже,- добродію, пару коней, візьми хоч той віз, що було сухарі в поході воаим, да повези наших прачок до Трубайла.
Ми ж бо Твій народ і вівці Твоєї пастви і стадо, що його Ти щойно почав пасти, вирвавши з погибелі ідолослужіння. …
Але як сотворіння, прохаємо від Того, що нас сотворив: “Помилуй мене, Боже, по великій милості Твоїй! …
II, 2) на землі — не тому, що Ти оставив і злегковажив нас, а тому, що ми не шукаємо Тебе і віддаємось земним речам.
вже того не буде, що було, а було ж воно нащось. …
Що оце, дядьку,- кажу,- за диво таке сі гайдамаки, що ось на них усі корогви стляглися? …
А про те в мене й думка не зворухнулась, що се ж наші браття?.. …
Цілу ніч стріляли пушкарі, мов зав'язавши очі; тільки чули, що на греблі ворочається все і кипить, як у казані.
Той що до нас у війну приїздив. …
– І ото воно думає, що як воно «шершень», так воно нас і перелякає. …
Коли не нам, то бабусиному Васькові, що так пильно на літаків удивляється. …
Аж тут і в Індії, і в Палестині, і в Ірані, і в Єгипті щось ніби бахнуло, загуло, тріснуло, і народи, замість уклонятися, підводитися почали.
