АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів
Тому вона непомітно вивільнила праву руку з-під смертельно-зимного тягаря, що навалився на неї, й насліпо потяглася до штори праворуч від дзеркала, щоб відігнати його бризками денного світла. … Святий Илько везе колачі, зауважив Артур Пепа і взяв жінку за руку, від чого в небі прогриміло знову й знову, щоразу гучніше й навальніше.