СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment Навiть у недоброї пам'ятi тисяча дев'ятсот тридцять сьомий рiк, коли над моєю, тодi кучерявою, головою нависло нещастя, мати, як могла, удень втiшала мене своєю i дiвочою пiснею, а вночi при зорях плачем молила долю, щоб вона була справедливою до її дитини… –
УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС НАВЧАЛЬНИЙ ПОСIБНИК 2013 Posted on by / 0 Comment Кілька непоширених означень безпосередньо після означуваного іменника обов’язково відокремлюються комами тільки тоді, коли перед іменником є ще одне означення: Червоні скелі, дикі й непевні, нависли над нами.
Уорен Мерфі, Ричард Сепір – Народження Дестроєра Posted on by / 0 Comment Він подивився вперед, туди, де над зупиненим «б'юіком» нависли величезні залізні ворота у високій кам'яній стіні.
Борис Грінченко – Серед темної ночі Posted on by / 0 Comment От саме над головою нависла така лапа, широко-широко розіп'явши товстючі волохаті пальці-кігті.
ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут Posted on by / 0 Comment – сказав він.- Так нависла над самим проходом, що, бачиться, ось-ось упаде!
СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський Posted on by / 0 Comment Їх благородiє мертвий… I потiм, iдучи з купе, глянув у вiчi Надiї, їй здалося, що крiзь густi вiї i навислi брови його очi вiтали її.
БОЙЧУК Богдан – Краєвиди підглядника Posted on by / 0 Comment У мені нуртував якийсь неспокій, і я боявся їхати додому, намагався оминути катастрофу, яка, як мені здавалося, все нижче нависала наді мною й Джуліаною.
БЕРРОУЗ Эдгар – Тарзан, годованець великих мавп Posted on by / 0 Comment Іноді вони виходили на місця, де нависле листя було не таким густим, і яскраве місячне проміння освітлювало перед зачудованим поглядом Клейтона дивний шлях, яким вони рухались.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment Ще як я був в третьому класі військової гімназії, мені нависла на очі одна панна, дочка нашого наглядача.
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment З таким запитанням я й влетів до квартири, яку Євген займав з своєю тіткою, і хоч запитання це не було висловлене мною вголос, але воно легко вичитувалося в моїй нетерплячці, на моєму обличчі, в усій моїй постаті, яка нависла над Євгеновою тіткою суцільним знаком запитання, нетерплячої занепокоєності й нестямності.
