Результати пошуку слова: Навис

ЛЕМ Станіслав – Едем

Posted on by / 0 Comment

Внутрішній люк шлюзу похило нависав над їхніми головами. … Лікар позадкував з-під навислого над ним створіння. … Колесо вже в’їжджало під навислі над глинистим зсувом дерева, як руки йому раптом звела судома. … Голі постаті, збившись під навислим дахом, притискалися до муру, наче скам’янілі.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

Вирвавшись кількома вулканами зі склепінь, разом із вогнем, борошно шугонуло в простір і велетенськими хмарами затьмарило сонце, зависло в повітрі і так, нависаючи, довго стояло над містом, а потім почало спадати помалу рідким дрібним туманом. … Над походом нависла тягуча, тупа мовчанка.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

Знатимеш!» Город нависав над ними потужним валом, підпертим дубовими городнями, білі дерев'яні будівлі ледь визирали звідти, зате кам'яниці з хрестами і без хрестів ще неначе поближчали, ще дужче врізалися в небо, а збоку виднілися ще химерні дерев'яні церкви, теж з хрестами над круглими покрівлями.

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3

Posted on by / 0 Comment

Там Андуїн, огинаючи плавною дугою кручі Емін-Арнену, в південному Ітіліені, круто повертав на захід, а стіна нависала прямо над берегом, де знаходились причали гавані Харлонд, куди приставали для розвантаження кораблі з пониззя, з південних провінцій.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

«Чом у світах верхніх і нижніх я ходжу поміж компромісами, як поміж навислим камінням… … Тільки тепер, очевидно, я зрозумів, як низько нависли над Степанюком чорні хмари; рукав хмаровий захоплював у своє жерло й мене. … Очевидно, все це було, але й були люди, які підставляли плечі під нависле небо і піднімали його…

Германа Гессе – Гра в бісер

Posted on by / 0 Comment

Тому чим галасливіша музика, тим сумовитіші стають люди, тим більша загроза нависає над державою, тим дужче занепадає морально володар. … Хай кожен з вас, шановні колеги, сам поміркує про те, що повинен робити Орден, коли над країною і над ним самим нависне небезпека.

Микола Хвильовий – Синi етюди

Posted on by / 0 Comment

Над городом нависли велетнi пiвденно-захiдних хмар. … Батько дєдушчин чумакував у Крим по сiль, тому й у дєдушки широкi суворi брови нависли, чорнi – йому сiмдесят, а волосся на головi, як пух з трусика для касторового капелюшка – сивий-сивий. … Його широкi чумацькi брови похмуро нависли, його брови задумались.

Крістоф Рансмайр – Останній світ

Posted on by / 0 Comment

Босоніж, за плечима – місяць уповні, той біг по лискучому сланці, що, мов величезний полуплений дах, нависав над утвореним льодовиками звором. … Греблі попроривались або сховалися під водою, а з гір та полонин ринули стрімкі потоки до низин і далі до океану, над яким нависала щільна запона хмар.

Навіс

Posted on by / 0 Comment

наві́с1 – іменник чоловічого роду (покрівля; те, що нависає) відмінок однина множина називний наві́с наві́си родовий наві́су наві́сів давальний наві́су, наві́сові наві́сам знахідний наві́с наві́си орудний наві́сом наві́сами місцевий на/у наві́сі на/у наві́сах кличний наві́се* наві́си*

АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів

Posted on by / 0 Comment

похмурі, злісні, під понуро навислими бровами. … Очі вже звикли до темряви і, приглядівшись, він побачив, що восьминог, нависаючи над ним двометровим горбом, тримає його, обплутавши трьома гнучкими руками, а рештою упирається в дно і плазує до виходу. … та сама скеля, що нависала на козирку над входом.