БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX
Забобонний Зозуля час від часу хрестився, озираючи нависле над головою чорне гілля. … Стіни нависали над нами, колись широкий і глибокий рів був наполовину засипаний зруйнованим валом. … Я ніколи не міг уявити собі, щоб безодня могла бути зверху, але тепер вона нависала над нами, зі своєю безмежною ненавистю і своїм безмежним Жахом.