Результати пошуку слова: Навіс

ГЛАДУН Ярослав – Лiкарськi рослини Прикарпаття

Posted on by / 0 Comment

Потім відбирають товсті корен звільняють їх від кори і сушать надворі або на горищах під залізним дахом чі під навісами з доброю вентиляцією, розклавши тонким шаром на папері, мішковині. … Сушать на горищі під залізним дахом або під навісами з доброю вентиляцією, розклавши тонким шаром на папері чи мішковині.

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

А Шрам збоку слухає-слухає, да не знає, що вже тим навісним речникам і казати. … – каже.- Син того навісноголового попа, що мішається не в своє діло. … Якого тобі чорта тратити літа між тим навісноголовим городовим козацтвом? … – Да в Батурин же, до навісного діда Васюти.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

Какора, хоч був тут уперше, знав, куди їхати, та й Сивоок би знав, бо ще здалеку забачив споруду, що вивищувалася над усіма хижами й навісами, горіла серед потемнілого дерева барвами співучими й нещоденними, неначе та київська церква, що так вразила Сивоока.

Олесь Гончар – Берег Любові

Posted on by / 0 Comment

Незабаром збезлюдніло подвір'я, зостались самі цяцьки-іграшки під навісом, розкидані різнобарвними купами, став оглядати їх: і та цяцька плаче, і ту поскубли… … Спокій під навісом, благодать. … Прийде, сяде під навісом і все розкладає біля себе довгі, рівні, ще й водичкою зволожені стебла соломи.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

Отеє ж він і переказує тепер через мене, що бажає з вами вночі побути; та якби він явився в ангельській постаті, то ви не змогли б до нього й доторкнутися; отож, вам на догоду, хоче він навістити вас у людській подобі; скажіть тільки, що ви того бажаєте і чию йому на себе постать узяти.

Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість

Posted on by / 0 Comment

“Батьків — каже — навістив”. … Він звернув праворуч з пирятинської дороги й поїхав Гетьманським шляхом через Ковалівку на Свіччине урочище, щоб при цій добрій нагоді навістити свого приятеля й сина свого добродія Льва Миколаєвича Свічку, або, як той себе називав, —