Результати пошуку слова: Нагорі

нагорі́лий – дієприкметник відмінок однина множина чол.

нагорі́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив нагорі́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа нагори́ть нагоря́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. нагорі́в нагорі́ли жін.р. нагорі́ла сер.р. нагорі́ло Активний дієприкметник нагорі́лий Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник нагорі́вши

нагорі́ –

Потому її ніжки задріботіли десь нагорі. А справа виглядала приблизно так: коли вони вдвох із матір’ю виходили з театру десь о пів на першу ночі, дівчина сказала, що забула щось нагорі. — Ви її дістанете нагорі. Алане, нагорі у цьому будинку, в замкненій кімнаті, куди не має доступу ніхто, крім мене, за столом сидить небіжчик.

Нагорі зацокотіла жваво машинка. після сніданку – бо почався інший рух в коридорі, і нагорі, і десь назовні. А рев нагорі, за вікном десь, то вщухав, то вибухав знову. По коридору (так само, як нагорі й внизу) дудніли кроки, гримотіли засуви, клацали пальці – там водили людей вчвал з тюрми до корпусу слідчих, до управління.

За ним дахи будинків, а нагорі багата садиба. Нагорі Сем відійшов до середини западини, уперся ногами в пень, який здавався найміцнішим, і потягнув. Ми оце тут, а мотузочка наша прив’язана нагорі! Нагорі, на схилі? ходімо влаштуємося нагорі. –  Нагорі, – Відпочинете там, нагорі.

Перед розп’яттям три свічечки догоріли до краю, поспускавши набік нагорілі гнотакну, як перетомлені собачки язики. Але Ганс Штор бачить, як вона нагорі зупиняється й довго стоїть непорушне, немов вагаючись. Макс помалу роздягається, прислухаючись до кроків нагорі, над головою.

В той час, як у канцелярії черговий офіцер горлав на Швейка, що таких, як він, Швейк, треба розстрілювати, нагорі в лазаретних палатах комісія мордувала симулянтів. У росіян у Карпатах були позиції і нагорі, і внизу. сказали йому нагорі перед одними дверима й увіпхнули його всередину.

– Скоро вже будемо нагорі. – Ми майже нагорі. Ми повернулися до свого невеличкого госпіталю санітарною машиною, і через деякий час, після того як мене безліч разів підняли з нош, я знову лежав у своєму ліжку нагорі. У моїй палаті нагорі я чув, як та злива періщила об балкон, а пориви вітру кидали її в шибу скляних дверей.

Нагорі покоїлося зображення сплячого марсіанина, – Але нагорі щораз дужче тріщали постріли, скрипіли, чіпляючись за дах, днища кораблів. Нагорі Гусєв вивів з печери човна і посадив у нього Лося, загорнутого в простирадло, затягнув пояс, насунув глибше шолом і суворо мовив: –