Результати пошуку слова: Надворі
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
ЧАСТИНА ПЕРША І ПОЛЬОВА ЦАРІВНА Надворі весна вповні. … А Того самого року віковічні кріпацькі кайдани розбилися… Стояла рання весняна пора надворі. … Надворі ходив з люлькою в зубах п’яненький Порох і всміхався. … Стояв уже вечір надворі. … Лушня увійшов у хату; вніс за собою макогін, що покинув Чіпка надворі.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
– Та оце, користуючись тим, що надворі година, поробила візити, бо була багатьом винна цього добра. … Тільки що він увійшов в покої, надворі загавкали собаки. … – Вона, певно, на смерть застудила оту безщасну Одарку, бо ще ж надворі холодно й вогко. … Надворі вже поночіло. … І знов стало тихо, як у могилі, і в хаті, і надворі.
ГЕРШТЕКЕР Фридрих – На дикому Заході
Надворі чоловіки – хто на ослоні, а хто долі – сиділи й говорили про те, що їх найбільше хвилювало: про конокрадів, чия рука сягала все далі й далі. … – Ось послухай мене, серце, тобі справді надворі стане краще, – … Дівчата тим часом годували надворі коней. … Ту мить надворі почувся Робертсів голос.
Ольга Кобилянська – Через кладку
Надворі падав дощ, а він ішов звичайним кроком і лиш від часу до часу здіймав капелюшину і стріпував з дощу. … Надворі затягнулося небо хмарами, і вітер шелестів опалим з дерев листям, що заносилося аж на грядки в зільник під наші вікна. … Надворі знявся вітер. … Про те, приміром, як надворі гарно, як ліпилося чоловіка з снігу.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон
Вони не замикаються, було, а ходять-гуляють надворі, держачи в руках хто квіти, хто зілля духмяне, хто інші які пахощі, та й нюхають собі зчаста, – … Ось чому і тут, і надворі, і дома – скрізь мені недобре, і ще мені здається чогось, ніби, крім нас, не лишилось тут більше таких, у кого кров шумує в жилах і кому є ще куди йти.
Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ…
Через кілька днів, коли надворі вже добре стемніло, мене викликала по телефону секретарка повітового коменданта Ірина, щоб забрати деякі документи. … Відразу не вдалося розгледіти кімнати, бо надворі сліпило сонце, а в хаті було наче темно. … Надворі оглянули садибу: всюди видно дбайливу руку господаря.
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
“Ходім, сину, смеркається, Коли пустять в хату; А не пустять, то й надворі Будем ночувати. … З собаками, мій синочку, Кохайся надворі! … Надворі світає; Погас місяць, горить сонце. … кричить Надворі голос, що є сили. … Треба крові, брата крові, Бо заздро, що в брата Є в коморі і надворі, І весело в хаті!
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
Надворі було тихо. … Ще й май надворі! … Надворі було тихо. … Надворі стало свіжіше. … Сьогодні надворі година, гарно, ясно. … Надворі тихо, як в хаті: усе ніби притаїлось, замерло; нігде не чуть ні згуку, ні людського гомону. … Надворі зовсім поночіло. … Молоді люде розмовляли й не могли наговоритись і тоді розійшлись, як надворі вже поночіло.