Борис Грінченко – Під тихими вербами
а хоч Зінько наймав наймичку, та наймичка не господиня, і треба Зінькові женитися. … Відколи парубкував, тільки одна дівчина й припала йому була трохи до вподоби — то була вбога сирота, байстрючка, наймичка Левантина,— тиха, боязка і ніжно-гарна. … Коли ж вона наймичка, та така вбога, що в їх не хата, а хлів…